Хто крайній: чому архітектура Коломиї на межі «виживання»

Хто крайній: чому архітектура Коломиї на межі «виживання»
2 Серпня 2020

Близько двох років тому в Коломийській міській раді з’явилася нова посада – завідувач сектору з питань охорони культурної спадщини. Орган підпорядковується обласній державній адміністрації. Нині його очолює Оксана Пашник. Вона розповіла про феномен нововиявлених пам’яток, кому належить земля під «Соколом» (колишній Молодіжний центр на вул. Петлюри) і чому горе-власників архітектурних пам’яток так складно покарати.

Новоявлені пам’ятки зі столітніми історіями

У Коломиї - понад 150 пам’яток культурної спадщини. Сюди належать об’єкти архітектури, пам’ятники, садово-паркове мистецтво тощо. Дві з них – дзвіниця Андрія Первозванного та храм Благовіщення - національного значення. 36 входять до історико-архітектурного опорного плану міста та поділяються на пам’ятки сакрального мистецтва, котрі належать церквам, комунальну та приватну власність.

Окрім того існує список зі 120 нововиявлених пам’яток. Назва – умовна. Зокрема, коломийський вокзал – найстаріша споруда міста – теж входить у це число. Вони не мають свого охоронного номера. Щоб пам’ятці присвоїли свій номер, необхідно виготовити паспорт, інформаційну довідку, облікову картку та фотофіксацію – світлину об’єкта. Загальна вартість одного пакета документів – близько 13 тисяч гривень.

Попередня документація була виготовлена безкоштовно за програмою ОДА, до якої ввійшла й Коломия. Ще майже 10 паспортів виготовили коштом міської ради. Та, виявляється, це – не єдина проблема архітектури Коломиї…

Все «впирається» в землю

Більшість архітектурних об’єктів комунальної власності розміщені на неприватизованій землі. «Сокіл», бібліотека №1 для дорослих, Музей історії міста Коломиї – усі вони, образно кажучи, «висять у повітрі».

- Ми працюємо над цим, документи на приватизацію подали. Однак, за один день такі питання не вирішуються, - каже пані Оксана. – «House of Europe», креативні індустрії Українського культурного фонду – подавати об’єкти архітектури можна лише за умови приватизованої землі під ними.

Бути власником пам’ятки архітектури - це відповідальність

Без дозволу відділу архітектури об’єкти культурної спадщини ні змінювати, ні продавати, ні реконструювати не можна. Не залежно від того, до якого списку вони входять. Штраф за таке порушення – від 150 до 17 000 гривень. Однак покарати порушників, виявляється, непросто:

- Я можу тільки написати припис, але кому його адресувати – невідомо: часто нових власників об’єктів приватної власності, що входять до культурної спадщини, встановити неможливо, - пояснює Оксана Пашник. - Офіційні установи, на кшталт ЦНАПу, подібну інформацію не розголошують, адже вона вважається конфіденційною. Радять звертатися до юристів. А послуги юристів – не безкоштовні - знову впираємося в кошти.

Хай-тек Коломиї не пасує

- У великих мегаполісах, де багато будинків, може подібні споруди й губляться, але Коломия не настільки велика. Історичний ареал, зокрема на стометрівці, є нашою родзинкою, - розповідає очільниця Управління культури Коломийської міської ради Уляна Мандрусяк. – Гості міста в захваті саме від цієї частини міста, бо такого нема ніде. Якщо ми хочемо привабити туриста, вкраплювати хай-тек без душі й образу серед австрійської архітектури – погана ідея.

В ідеалі, вважає пані Уляна – забрати рекламу з центральної частини міста та розробити таблички для архітектурних будівель із зазначеним у паспорті номером, а це – знову кошти.

Вихід є, щонайменше - два

Щоб «нововиявлені» перевести в статус повноцінних, потрібно в сумі 1 560 000 гривень. Пані Оксана вважає, що для міського бюджету було б легше, якби цю суму розбили на 4-5 років і, крок за кроком, виготовляли документацію для пам’яток архітектури.

Чи може щось зробити пересічний коломиянин для того, щоб архітектура міста була в належному стані? Так. Якщо Ви - власник архітектурної пам’ятки, разом із сусідами скиньтесь на паспорт для своєї домівки, дбайте про споруду чи хоча б не нищіть її. Якщо ні – навряд. Максимум – брати ситуацію в свої руки й організувати збір коштів на той чи інший об’єкт. Бо суми, необхідні для капітального ремонту, наприклад, «Соколу» чи міської бібліотеки на Лесі Українки – непідйомні для бюджету міста.

Юлія МАРЦІНОВСЬКА



    10 Жовтня

    9 Жовтня