«…синя обкладинка і золотим напис: «Тарас Мельничук»

«…синя обкладинка і золотим напис: «Тарас Мельничук»
16 Жовтня 2013

«…синя обкладинка і золотим напис – Тарас Мельничук»

…якщо поет не вільний,

То будь проклята воля та,

Що заставляє жить подвійним.

Важким, як чорний хрест, життям.

14 жовтня коломийці та гості міста відзначили християнське свято у творчому форматі. Розпочалося все з того, що учасники V літературного фестивалю «Покрова» ім. Тараса Мельничука та всі охочі відвідали могилу прикарпатського поета-політв’язня, лауреата Шевченківської премії. Вона знаходиться на місці колишнього рідного обійстя Тараса Мельничука в с. Уторопах (гора Мальцево, Косівського району).

taras-melnuchuk.jpg

Далі, протягом двох днів, тривали літературні читання за участі сучасних відомих та ще зовсім молодих письменників. Вперше фестиваль відбувався у двох містах – Коломиї та Івано-Франківську.

– Протягом чотирьох років фестиваль проходив у Івано-Франківську. Проте не варто концентруватися лише на обласних центрах, потрібно розширювати межі літературного дійства, що ми й робимо. Організували все у Коломиї, бо саме це місто великою мірою пов’язане з Тарасом Мельничуком, тут є багато його друзів, багато місць, де він бував…, – розповів співорганізатор фестивалю, поет, представник літературної агенції «Discursus» Василь Карп’юк.

– Вп’яте і вперше фестиваль відбувся у Коломиї. Думаю, що це історична справедливість. Адже великий шмат життя Тараса Мельничука пов’язаний з Коломиєю, остання любов пов’язана з Коломиєю, він помер у Коломиї і зі стін театру його проводжали в останню путь… Я вважаю, що цей літературний фестивалю є одним із найяскравіших, де звучить слово, де читають вірші, де говорять про Тараса Мельничука. До слова, як заявив Василь Карп’юк, є ще рукописи Тараса Мельничука, які подадуть образ цього поета у незвичному такому світлі для справжніх шанувальників української поезії, – наголосив голова Івано-Франківської організації НСПУ Євген Баран.

Щодо самих літературних читань, то першого дня вони відбулися у приміщенні Коломийського академічного обласного українського драматичного театру імені Івана Озаркевича. Учасниками у Коломиї були: Олег Лишега, Ярослав Ясінський, Степан Процюк, Михайло Андрусяк, Микола Близнюк, Василь Андрушко, Василь Рябий, Роман Киселюк, Іван Війтенко, Ольга Деркачова, Наталія Ткачик, Христина Котерлін, Христина Козловська, Мідна, Христина Халімонова, Заза Пауалішвілі, Євген Пастухов та інші.

До організації творчого дійства долучилися депутат Коломийської міської ради Любомир Глушков та лауреат Шевченківської премії Михайло Андрусяк.

– Без вагань вирішив допомогти в організації, адже такі заходи необхідно підтримувати та розвивати. Як приємно дивитися на те, скільки письменників, поетів і пересічних коломийців вшановують Тараса Мельничука. Він прожив нелегке життя, проте ввійшов в історію, як справжній герой. Сподіваюся, що з кожним роком кількість учасників фестивалю зростатиме, – зазначив депутат, меценат Любомир Глушков.

– Про Тараса Мельничука можна говорити годинами, оскільки це людина незвичайна, унікальна… Я з ним часто спілкувався на найрізноманітніші теми. Пригадую він мені якось так щиро признався, що хотів би побачити, якщо не побачити, то хотів би щоб було так видано – синя обкладинка і золотим напис «Тарас Мельничук». Коли я став видавцем, я добре пам’ятав його думку, вона для мене була заповітом. Все-таки я зміг видати таку збірку і радий, що творчість Тараса Мельничука не зникла. Бо ті, хто знали його, добре знали, як він ставився до своїх творів, міг написати де завгодно – чи на коліні, чи в ресторані і одразу подарувати комусь, хто йому сподобався, то скільки ж ще його творів гуляють поміж людей, – поділився спогадами Михайло Андрусяк.

До слова, Тарас Мельничук за життя видав лише кілька збірок віршів: «Несімо любов планеті», «Князь роси», за яку отримав Шевченківську премію, «Із-за ґрат», видану в Канаді, «Чага».

В межах фестивалю також відбулися репрезентації нових поетичних збірок різних авторів. А на завершення фестивалю в Івано-Франківську - вечір лемківської пісні і гуцульської поезії.
Джерело:  Олександра Щербакова-Олійник