Віталій Вандич: Іти в міськраду без команди однодумців – це жити ілюзіями

Віталій Вандич: Іти в міськраду без команди однодумців – це жити ілюзіями
21 Вересня 2015

Прожито мало так, а скільки пережито… Цей давній вислів, як ви матимете зараз змогу переконатися, стосується певною мірою і чинного депутата Коломийської міської ради Віталія Вандича. Незважаючи на порівняно молодий вік, він уже сповна відчув на собі, що таке бути в опозиції до режиму Януковича, як непросто викорінити корупцію і беззаконня, з якими тепер начебто всі борються, навіть на найнижчому рівні. До вашої уваги, отже, інтерв’ю, дане депутатом «Дзеркалові».

ШЛЯХ ДО РЕПУТАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО ВИГНАНЦЯ

–     Пане Вандич, я хотів би відштовхнутися в цьому інтерв’ю від грудня 2011-ого, оскільки не таємниця, що це був чи не найскрутніший період у вашому житті.

–     Кожен з нас, тодішніх опозиціонерів, був молодший на добрих чотири роки, ми ще не набили, образно кажучи, політичних ґуль, трохи наївно вважали, що ніхто ні в Києві, ні в Коломиї не має права порушувати деяких священних законів демократії. Зокрема свободи слова. Я був на той час керівником ТРК «Рідні медія» і, відповідно, газети «Коломийські вісти», і бачачи, куди воно заходить з «демократією від Януковича», ми створили на Коломийщині КОД – Комітет опору диктатурі та передали управління газетою цій опозиційній структурі. Таким чином, КОД отримав перше в Україні друковане періодичне видання.

–     О, в мене й досі є та ваша газета, де на першій шпальті ви розмістили світлини всіх комітетчиків ледь не з біографічними даними про кожного! А наступного номера газети читачі вже не дочекалися…

–     Тієї ж ночі мені зателефонували з серйозної контори й поставили умову: якщо хочеш, щоб дружина спокійно ходила на роботу, а дитина спокійно ходила до школи, – негайно тікай. І я алярмово спакував сякі-такі речі й виїхав з Коломиї.

Прожито мало так, а скільки пережито… Цей давній вислів, як ви матимете зараз змогу переконатися, стосується певною мірою і чинного депутата Коломийської міської ради Віталія Вандича. Незважаючи на порівняно молодий вік, він уже сповна відчув на собі, що таке бути в опозиції до режиму Януковича, як непросто викорінити корупцію і беззаконня, з якими тепер начебто всі борються, навіть на найнижчому рівні. До вашої уваги, отже, інтерв’ю, дане депутатом «Дзеркалові».

ШЛЯХ ДО РЕПУТАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО ВИГНАНЦЯ

–     Пане Вандич, я хотів би відштовхнутися в цьому інтерв’ю від грудня 2011-ого, оскільки не таємниця, що це був чи не найскрутніший період у вашому житті.

–     Кожен з нас, тодішніх опозиціонерів, був молодший на добрих чотири роки, ми ще не набили, образно кажучи, політичних ґуль, трохи наївно вважали, що ніхто ні в Києві, ні в Коломиї не має права порушувати деяких священних законів демократії. Зокрема свободи слова. Я був на той час керівником ТРК «Рідні медія» і, відповідно, газети «Коломийські вісти», і бачачи, куди воно заходить з «демократією від Януковича», ми створили на Коломийщині КОД – Комітет опору диктатурі та передали управління газетою цій опозиційній структурі. Таким чином, КОД отримав перше в Україні друковане періодичне видання.

–     О, в мене й досі є та ваша газета, де на першій шпальті ви розмістили світлини всіх комітетчиків ледь не з біографічними даними про кожного! А наступного номера газети читачі вже не дочекалися…

–     Тієї ж ночі мені зателефонували з серйозної контори й поставили умову: якщо хочеш, щоб дружина спокійно ходила на роботу, а дитина спокійно ходила до школи, – негайно тікай. І я алярмово спакував сякі-такі речі й виїхав з Коломиї.

ЄВРОПА І ПРОЄКТИ

–     Раніше, коли Коломийський бізнес-центр розташовувався на Лесі Українки, ви працювали разом з Василем Федюком над цікавими бізнесовими проєктами. Я й сам популяризував їх у пресі…

–     Переконаний, що Коломия багато втратила з від’їздом пана Федюка. Він тепер експерт Європейської комісії в Україні, то ж і тепер наше місто може користатися з можливостей експерта. Як, наприклад, Долина, де міський голова Володимир Гаразд тісно співпрацює з Європейською комісією, успішно розвиваючи економіку Долини.

–     Але здається, на різних європроєктах у Коломиї не поставлено хрест.

–     Ні, співпраця триває. Коломийський бізнес-центр працює і надалі. Також працює Асоціація економічного розвитку Коломийщини, керівником якої є Віталій Галайчук. Непоганий старт узяв словацько-український проєкт стосовно екотуризму та виробництва екопродукції, про що «Дзеркало» вже писало. Я виступаю експертом у цьому проєкті. Працюємо й по лінії ООН (проєкт «ПРООН»), суть якого полягає у впровадженні енергозберігальних технологій для ОСББ. Загалом вдалося залучити в нього більше 3.0 мільйонів гривень, з яких 50% кошти ООН. І вже 10 ОСББ взяли участь у тендері на виконання робіт, які й контролюватимуться самими активістами ОСББ. Також допомагаємо залучити у Коломию і реалізувати проєкт, щоб перевести вуличне освітлення в місті на альтернативне джерело електроенергії (сонячну енергетику). Є напрацювання щодо проєкту з канадцями (проєкт «ПРОМІС») – для подальшого розвитку малого і середнього бізнесу, який може працювати у Коломиї аж 6 років. Канадці мають відібрати в нашій області чотири міста і, окрім іншого, виділити тамтешнім підприємцям безвідсоткове кредитування. Боремося за те, щоб у список потрапила і Коломия.

–     На вашу думку, у що найвигідніше залучати іноземні інвестиції?

–     У будівництво технопарків для створення модульних заводів. Наше місто має вигідне географічне розташування, маємо вільні земельні ділянки під будівництво технопарків. Економічно розвинуті європейські держави чого шукають насамперед? Дешевшої робочої сили. У нас багато хто погодився б на 200–300 євро зарплатні від німецького інвестора, правда ж? А словак, поляк чи чех уже не погодиться, для нього це надто скромно. От і використовували б нагоду…

Цей шлях свого часу пройшли Польща, Чехія, Словаччина, які, за рахунок нижчого рівня заробітних плат ніж у Німеччині, Франції, країнах Бенілюксу, із радістю надавали земельні ділянки, підводили комунікації, готували робочі кадри, для залучення виробництв у своїх країнах. Нині Україна має унікальний шанс «забрати» ці заводи із озвучених мною країн. Враховуючи географічне розташування Коломиї між Румунією та Польщею – наше місто взагалі має унікальні шанси прийняти не лише кілька модульних заводів, але й стати одним із ключових логістичних центрів Східної Європи. Це – не казки, це – реалії, які ми не використовуємо.

Я мрію, щоб Коломия мала 1–2 сучасних торгових центри (моли), з кінотеатром, великим продуктовим гіпермаркетом, модними бутіками, критим катком та іншими розвагами. І це – реально. Просто треба скласти толковий бізнес-план і шукати-шукати інвесторів. Менші міста, ніж Коломия, в країнах ЄС мають по 23 таких торгові центри за межами міста.

ПРО ВСЕ ПОТРОХУ

–     Познайомите із сім’єю?

–     Будь ласка. Дружина була раніше директором супермаркету електроніки «Ельдорадо», тепер керівник магазину в торговій мережі «Карі». Син Сашко вчиться у восьмому класі, мушу сказати, що це моя гордість. Я контролюю, щоб він опановував англійською й німецькою мовами, сам також разом з ним вчуся.

–     Який корисний життєвий урок дало вам вимушене перебування в Росії?

–     Таких уроків кілька, але я хотів би наголосити на вмінні підбирати кадри. Це добре вдається, наскільки можу судити з власного досвіду, кіпріотам. Вони ґрунтовно розмовляють з людиною, випитують, випробовують, а тоді вже пропонують посаду.

–     Маєте якесь хобі?

–     Хіба розводити в квартирі вазонки. Ми з дружиною кохаємося в квітах.

–     Коли вам востаннє було особливо неприємно?

–     Коли довелося голосувати на сесії за виділення земельних ділянок міліціонерам, які цькували мене 2011-ого. Вони повернулися з АТО, тож мають повне право на ділянки. Я проголосував «за», оскільки пробачив їм. Бог простить, і я прощаю.

 

Віталій Вандич. Штрихи біографії

Народився 21 травня 1978 р. у Коломиї

Навчався в ЗОШ №1, ЗОШ №4, у коледжі права і бізнесу, який закінчив з відзнакою за двома спеціальностями – правознавство і бізнес

1996-ого вступив у Київський національний торгово-економічний університет, отримав спеціальність економіста з маркетингу.

2006-2009 рр. – навчання в Національній академії державного управління при Президенті України, яку також закінчив з відзнакою

Депутат трьох скликань Коломийської міськради, з яких двічі як мажоритарник.